↓ УКРАЇНЦІ СТВОРИЛИ НАЙБІЛЬШУ КІЛЬКІСТЬ НАРОДНИХ ПІСЕНЬ У СВІТІ

Фольклористи відзначають, що пісенна класика українського народу налічує більше 300 тисяч пісень. За іншими джерелами разом нараховано близько 200 тисяч пісенного фольклору.

В ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень країн усього світу, серед яких найбільше саме українських:

"Жодна нація за всю історію не має такої кількості пісень, як створив український народ самостійно", — йдеться у повідомленні. На другому місці перебуває Італія з кількістю 6 тисяч народних пісень.

Сутність українських народних пісень влучно визначив М.Максимович. Порівнюючи у своїй праці українські пісні з російськими він вказав наступне:

«Суттєва їх відмінність в тому що в російських піснях висловлюється дух покірний своїй долі і готовий підчинятися її велінням. Росіянин не звик брати активну участь в зміні свого життя, тому він здружився з природою й полюбляє її оспівувати, бо лиш в цьому він може вилити свою душу. Він не шукає засобу виразити у пісні обставини дійсного життя. Навпаки, затуливши вухо рукою, намагається віддалитися від реальності й загубитися у звуці. Тому російські пісні відзначаються похмурістю, відчайдушним самозабуттям, котримсь розділлям та плавною протяжністю. В Малоросійських менше таких ознак (окрім обрядових) вони, будучи виразом боротьби духу з долею, відзначаються поривами пристрасті, стислою твердістю й силою почуттів, рівно як і природністю їх виразу. В них бачимо не забуття та розпач, а більш прикрість і тугу, вони більш енергійні…»

Українські народні пісні — це глибока криниця, яка щедро дає нам знання про наш народ, його героїчну і водночас трагічну історію, через віки проносить пам'ять про загиблих героїв, вчить нас бути справжніми патріотами Батьківщини.

Джерела:

Іваницький А. Українська народна музична творчість: Навч. посібник / Під ред. М. М. Поплавського. 2-е вид. допрацьоване. — К., «Музична Україна», 1999. — с. 222
Іваницький А. Українська музична фольклористика: методологія і методика. Навч. посібник, — К., «Заповіт», 1997. — с. 391
Іваницький А.: «Український музичний фольклор». Підручник для вищих навчальних закладів. — Вінниця, 2004
ipress.ua

           Топонімічні дослідження учнів

Топонімічні дослідження-чудовий спосіб зацікавити школярів географією рідного краю.
Починається дослідження з простого запитання:"Чи знаєте ви чому ваш населенний пункт так називається?". Щоб знайти відповідь зацікавленні учні можуть розпитувати батьків, дідусів, бабусь, сусідів або знайомих дорослих. Якщо походження назви не знаходить пояснення, учні звертаються до словників та довідників.
 Зібрану інформацію про походження назв населених пунктів учні обєднують у спільну науково-дослідну роботу, оформлену у вигляді стенду.

 У Сокальській санаторній школі навчаються діти з різних регіонів , тому доцільно використання всієї території України. Хоча найбільше вихованців , звичайно, з заходу країни, якщо декілька дітей з одного населеного пункту, то вони для дослідження вибирають собі місто в якому хотіли б побувати.  Поки що стенд знаходиться на стадії формування, з часом , маю велику надію, вільного місця на ньому не залишиться.

                              молитва благальна

Проти неправди, кривд і скверни
Один Ти Господи, суддя,
Ти судиш зло і все мерзенне
Кожного дня і все життя.

Почуй і вислухай молитку
Мою благальну з каяттям,
Дай поміч, силу йти на битву
З земним диявольським буттям.

Хай ангел мій мені підкаже,
Звідкіль йде лихо, зрада, зло,
А сила Божа допоможе
Зробити так, щоб повезло.

Мені, сімї і Україні
ВСім добрим людям на землі,
Братам і сестрам, всій родині
І землякам на чужині.
             Роман Любко.

Мої учні підтримують мене в екологічній естафеті.

Не соромно прибирати, соромно жити в бруді!!!

основна проблема чесних людей-віра у чесність інших!