Карпатські крокуси

Прямо зараз викинь весь мотлох, все, що не працює.

Запальничку, у якій випав "камінчик". Бери і неси в сміття.

"Домашній" одяг з витягнутими колінами і светри з катишками. ЯКА ДАЧА? В сміття!

Навушники з одним вухом. Старі "ще трохи" батарейки. Дохлий плеєр і колонки. Старий діалапний модем — він навіть на Авіто за 10 рублів нікому не потрібен.

Надщерблений посуд. Тобі не стрьомно з таких чашок чай пити і гостям наливати? Залиш мотлох біля смітника — може згодиться комусь.

Розсилку на форумах, звідки тобі раз на рік тільки робот шле електронну листівку з днем народження.

"Френдів" у соцмережах. Тебе ще не дістали повідомлення "Як справи?" Ти що, серйозно віриш, що їм справді цікаво? Так вони просто затикають своє нудне життя ТВОЇМ часом. А ті, кому справді — ті і так знають.

Листочок з дієтою на холодильнику (oh, please!).

Порожні розмови по телефону. Ти вже і так знаєш, що тобі скажуть, so why bother...

Тридцять три будильники на мобілці. Залиш один. Тоді ти його почуєш.

Фільм, який ви не додивилися, сто п'ятсот торрентів і папку "розібрати" (або як вона у тебе там зветься) на компі. Не розбереш.

Звичку запізнюватися — теж туди ж. Вона навіть бомжам не потрібна.

Жаль про невиконане, незароблене, недосягнуте. Про зроблене і вибране. У той момент це був кращий вибір тодішнього тебе. І відпустити.

Триста кіло макулатури зі старих журналів, звітів з "мітингів" і "брифінгів", універських лекцій — зараз вікіпедія актуальніша, ніж та інформація.

Старий стілець.

Порожні, непотрібні відносини.

Залишки косметики, готельні баночки-мила, пробники, порожні склянки.

Черги в магазин і ощадкасу — вчися користуватися інтернетом по-новому, з користю.

Слова "Я не вмію", "Я не знаю". Дізнайся, розберися, навчися. У Брендона Буршара я почула приголомшливу фразу — "Якщо ми обгорнемо свій розум навколо цього ..." У тебе є півтора кілограма непогано сконструйованого мозку — навчися користуватися і ним теж.

Обіцянки "Коли-небудь зателефонувати, зайти, принести". Якщо ВОНО "висить" більше тижня і ніхто не помер — значить, не треба.

Манеру "поступатися", страх постаріти і боязнь нового — все-все.

Чим раніше викинеш мотлох, тим швидше в твоєму житті з'явиться нове, сучасне і класне. Таке, яке подобається.

Фото, де ти собі не подобаєшся, стоп'ятсот смс-ок "ти де?" і "абонент залишив голосове повідомлення", непотрібні розсилки з поштової скриньки, звичку просирати час перед телевізором — в смітник прямо зараз!

Вдихни на повні груди.
Ось він запах свободи — ти його вже відчуваєш.
Залишилося небагато — пройдися по вулиці, провітри мозок.
Там добре.
Там — життя.
Це працює.

© Світлана Грачова

                      Загадки про воду  

Без рук, без ніг, а цілий світ пройде. (вода)

Що тече, не зупиняється? (вода)

Що шумить без вітру? (вода)

У чому дірки не вивертиш? (у воді)

Де вода стоїть стовпом? (у склянці)

Яким стане білий камінь,

Якщо його вкинути в Чорне море? (мокрим)

Ледве тремтить на вітерці

Стрічка на просторі,

Вузький кінчик у джерелі,

А широкий у море. (Ріка)

З висоти великий зриваючись,

Грізно він реве

И, об камені розбиваючись,

Пеною встає. (Водоспад)

Усі обходять це місце:

Тут земля начебто тісто,

Тут осока, купини, мохи...

Немає опори для ноги. (Болото)

Він без рук, він без ніг

Із землі пробитися смог,

Нас він улітку, у саму спеку,

Крижаний напуває водою. (Джерело)

Посередині поля лежить дзеркало:

Стекло блакитне, а рама зелена. (Ставок)

Навкруги вода,

А с питвом лихо. (Море)

До мами-річці я біжу

И мовчати я не можу

Я її синок рідний,

А народився я навесні. (Струмок)

Ранком намисто заблискали,

Всю траву собою заткали,

А пішли шукати їх удень,

Шукаємо, шукаємо - не знайдемо. (Роса)

По морю йде, іде,

А до берега дійде -

Отут вона й пропаде. (Хвиля)

У морях і річках живе, Але часто по небу літає. А як набридне їй літати, На землю падає знову.

З небокраю, з-за діброви,
Вийшли воли чорноброві:
Принесли водиці дзбан,
Полили і ліс, і лан.
(Хмари)

Не ставок і не ріка,
Мох росте і осока.
Там земля - неначе тісто,
Що воно за дивне місце?
(Болото)

Якщо руки ваші в ваксі,
Якщо на ніс сіли клякси,
Хто тоді ваш перший друг,
Змиє бруд з лиця і рук?
(Вода)

                        Прислів’я та приказки про воду

Без води й борщу не звариш.

• Без води і не туди, і не сюди.

• Вода ума не мутить та й голови не смутить.

• Ваша вода мокра, ще й зимна.

• У воді стоїть, а води просить.

• Вивели його на чисту воду.

• Від великої води надійся шкоди.

• Вода знайде собі дорогу.

• Вода греблю рве.

• Вода в решеті не встоїть.

• В решеті води не наносиш.

• Вода все сполоще, крім лихого слова.

• Вода в одного бере, а другому дає.

• Води – хоч топитись, та нема де напитись.

• Водою воду не загадиш.

• В океані води не зміряєш.

• Вчорашньої води не доженеш.

• Не все переймай, що по воді пливе.

• Чим глибша вода, тим більша риба.

• Глибока вода не каламутиться.

• За водою підеш, то й не вернешся.

• З брудної води ще ніхто чистим не вийшов.

• І вода як на місці стоїть, то засмерджується.

• Коло води ходячи, умочишся.

• Пролиту воду назад не збереш.

• Проти води пливе.

• Тиха вода береги рве.

• Глибока вода тихо пливе.

• Він, як вода, скрізь просочиться.

• Де вода, там і біда.

• Він ані в воді не втоне, ані в огні не згорить.

• Не тим крапля камінець довбає, що сильна, а тим, що часто падає.

• Води – хоч мий ся, ліса – хоч бийся, хліба – хоч плач.

• Не виливай кала мутну воду, доки чисту не знайдеш.

• Не ходи у воду за птицею, а в ліс за рибою.

• Не плюй у крини цю, бо доведеться з неї ще води напитися.

• Хто хоче чистої води, нехай іде до джерела пити.

• Не спитавшись броду, не сунься у воду.

• Він такий, що й у ложці води втопиться.

• Як води боятися, то не купатися.

• Вода крапля по краплі і камінь довбає.

• Прийшло з води, пішло з водою.

• У каламутній воді рибу ловлять.

• Він без кінця воду варить.

• Він із води сухим вийде.

• Він і на холодну воду дме.

• Він у десятьох водах митий.

• Тиха вода греблю рве.

• Тиха вода найглибша.

• Де вода, там і верба.

• Мала вода – великий шум.

• Чий берег, того й вода.