Не гоніться за примарним - за майном, за званнями: це наживається нервами десятиліть, а конфіскується в одну ніч.
Живіть з рівною перевагою над життям - не лякайтеся біді і не томіться за щастям. Адже все одно і гіркого не до віку, і солодке не назавжди. Досить з вас, якщо ви не замерзаєте і якщо спрага і голод не рвуть вам кігтями нутрощі. Якщо у вас не переламаний хребет, ходять обидві ноги, згинаються обидві руки, бачать обидва ока і чують обидва вуха - кому вам ще заздрити? Заздрість до інших найбільше з'їдає нас же самих.
Протріть очі, омийте серце і вище за все оцініть тих, хто любить вас і хто до вас тягнеться. Не ображайте їх, не сваріть.
Ні з ким з них не розлучайтеся у сварці. Адже ви ж не знаєте, можливо, це ваш останній вчинок і таким ви залишитеся у їхній пам'яті».

© Олександр Солженіцин «Архіпелаг ГУЛАГ»